Україна – перша у світі держава, яка зіштовхнулась із повномасштабною кібервійною - Андрій Черняк
В Україні на законодавчому рівні необхідно закріпити поняття кібервійни, створити Кіберсили та посилити підготовку кіберфахівців. На цьому наголосили провідні експерти кіберспільноти з державного та приватного сектору, які взяли участь у XV Всеукраїнській науково-практичній конференції Національної академії СБУ «Актуальні проблеми управління інформаційною безпекою держави».
До обговорення долучились заступник Міністра оборони України Катерина Черногоренко, заступник Секретаря РНБО України Сергій Демедюк, заступник Голови Держспецзв'язку Олександр Потій, начальник Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк, керівник Апарату Голови СБУ Олег Головаш, секретар НКЦК РНБО України Наталія Ткачук, перший заступник начальника Кіберполіції Андрій Шаронов, член Наглядової ради фонду «Повернись живим» Павло Клімкін, віце-президент Київської торгово-промислової палати Володимир Коляденко, керівник Національного агентства кваліфікацій Юрій Баланюк, регіональний директор CRDF Global в Україні Михайло Верич та інші. Модерував захід – керівник Центру кібербезпеки НА СБУ Євген Владіміров.
«Такий рівень експертів доводить актуальність нашої теми обговорення сьогодні. Адже Україна – перша у світі держава, яка зіштовхнулась із повномасштабною кібервійною, розв’язаною росією», – зазначив у вітальному слові ректор Академії СБУ Андрій Черняк.
Із відеопривітанням до учасників конференції звернувся віцепрем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, у якому наголосив, що за роки війни в нашій державі побудована унікальна національна система кібербезпеки: «Попри велику інтенсивність, масштаби і кількість ворожих атак, ворогу не вдалося вплинути на обороноздатність нашої держави. Такі результати вдалось досягнути завдяки ефективній взаємодії між фахівцями Держспецзв’язку, СБУ, РНБО, Кіберполіції, ЗСУ та інших держорганів».
Про роботу МО у протидії кіберзагрозам та потребу в розробці понятійно-категоріального апарату кібервійни розповіла заступник Міністра Катерина Черногоренко: «Міністерством оборони була ініційована науково-дослідна робота щодо визначення поняття кібервійни, яку здійснює Академія СБУ. Переконана, що ці напрацювання дозволять нам разом із ключовими стейкхолдерами вийти із законодавчими пропозиціями щодо кібервійни вже наприкінці 2024 року».
Заступник Секретаря РНБО України Сергій Демедюк також наголосив: «Україна не може чекати, доки міжнародна спільнота почне нормативно розділяти кіберагресію від кіберзлочинності, а повинна сама ініціювати це вже зараз, так як Україна вже не є полігоном для відпрацювання кібератак росіянами, це вже фронт. І, зважаючи на наш досвід, маємо стати регіональним лідером із кібербезпеки».
Більш детально про масштабні кібератаки росіян на українські об’єкти розповів керівник Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк. За його словами, фахівці СБУ за час повномасштабної війни нейтралізували майже 10 тисяч кібератак. «Сьогодні для нас важливо нарощувати як захисний, так і наступальний кіберпотенціал. Розробляти власне спеціалізоване програмне забезпечення, яке дозволятиме нам ефективніше проникати до систем ворога, а також вибудовувати концепцію кіберзахисту в цілому», – підкреслив очільник ДКІБ СБУ.
Про важливість визнання міжнародною спільнотою кібератак росії на Україну актом війни говорила секретар НКЦК РНБО України Наталія Ткачук: «Кібератаки рф вже спрямовані не лише на нас, але й на наших союзників. І визначення поняття кібервійни буде результативним, коли матиме міжнародно-правові наслідки».
Учасники конференції також обговорили систему підготовки кіберфахівців, розробку професійних стандартів та український ринок праці. Зокрема, заступник Голови Держспецзв'язку Олександр Потій зазначив, що на усіх об’єктах критичної інфраструктури необхідно створити штатні посади офіцерів із кібербезпеки.
За словами керівника НАК Юрія Баланюка, щоб мінімізувати кваліфікаційний розрив між потребою держави у фахівцю з кібербезпеки і випускником закладу, необхідно визначити вимоги до нього – професійні стандарти, які мають постійно оновлюватись.
Про запит на освіту говорив і директор CRDF Global в Україні Михайло Верич: «До повномасштабної війни запити на підтримку стосувались насамперед закупівлі софту, обладнання, ліцензій. Із 2022 року більшість запитів спрямовані на підготовку власних спеціалістів із кібербезпеки – і не лише на центральному рівні, але й у регіонах».
Пропозиції від учасників конференції щодо дефініцій кібервійни та інших складових кібербезпеки будуть опрацьовані та враховані у науково-дослідній роботі Академії СБУ.
