БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ - БЕЗПЕКА НАРОДУ

Правила прийому {JOURNAL_BUTTON}

МАТЕРІАЛИ ВСТУПНОГО ЕКЗАМЕНУ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

1. Специфікація вступного екзамену з історії України в Національній академії Служби безпеки України

Національна академія Служби безпеки України (далі – Академія) проводить вступний екзамен з історії України письмово за тестовими технологіями відповідно до Програми зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки Українивід 26.06.2018 № 696.

Екзаменом передбачено виявлення рівня сформованості ключових та історичної компетентності вступників, визначення відповідності результатів їх навчально-пізнавальної діяльності Державному стандарту.

Програма вступного екзамену з історії України розроблена з урахуванням основних складових історичної свідомості, мети, змісту та результатів навчально-пізнавальної діяльності, які закладені в Державному стандарті базової і повної загальної середньої школи.

 

Програма передбачає перевірку рівня сформованості у вступників, насамперед, історичної компетентності, до елементів якої належать:

хронологічна компетентність – уміння орієнтуватися в історичному просторі часі, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, розглядати суспільні явища в конкретно-історичних умовах, виявляти зміни і тяглість життя суспільства;

просторова компетентність – уміння орієнтуватися в історичному просторі та знаходити взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і природного довкілля;

інформаційна компетентність – уміння працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, визначати їх надійність, виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел;

логічна компетентність – уміння визначати і застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій та явищ, ставити запитання та шукати відповіді, розуміти множинність трактувань минулого та зіставляти різні його інтерпретації;

аксіологічна компетентність – уміння формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей, відповідно до цінностей та уявлень відповідного часу чи відповідної групи людей, осмислювати зв’язки між історією і сучасним життям.

 

Програма вступного екзамену з історії України складається з наступних тематичних блоків:

 

1. Вступ до історії України.

Історія України як наука. Загальна періодизація. Джерела з історії України.

 

2. Стародавня історія України.

Поява та розселення людей на території України, поширення землеробства і скотарства. Неолітична революція. Трипільська і середньостогівська археологічні культури. Кочовики раннього залізного віку. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор’ї та Криму. Велике переселення народів. Перші писемні згадки про давніх слов’ян (венедів, антів, склавинів). Розселення слов’янських племінних союзів (поляни, древляни, сіверяни, волиняни, уличі, тиверці, білі хорвати).

 

3. Київська держава.

Утворення держави Русь. Внутрішня та зовнішня діяльність київських князів Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.

Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Запровадження християнства як державної релігії. «Руська правда». Правління Ярославичів. Князювання Володимира Мономаха і його сина Мстислава Великого в Києві. Боротьба з половецькою агресією.

Роздробленість Київської держави. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської держави.

Поширення писемності. Розвиток культури та освіти Київської держави.

 

4. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Об’єднанняГалицького і Волинського князівств.Розбудова Галицько-Волинської держави 9королівства Руського) в 1238–1264 рр. Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Галицько-Волинська держава за нащадків Данила Романовича.

Розвиток суспільно-політичного та господарського життя. Культура Галицько-Волинської держави.

 

5. Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (друга половина XIV- першій половині XVI ст.).

Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу інших держав (Угорське королівство, Молдавське князівство, Османська імперія, Московське царство).  Кревська унія. «Велике князівство Руське». Остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівств.

Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Виникнення українського козацтва. Соціально-економічне життя. Розвиток культури та освіти.

 

6. Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVI ст.)

Люблінська унія та її вплив на українські землі. Зміни в соціальній структурі українського суспільства. Виникнення Запорозької Січі. Козацько – селянські повстання. Братський рух. Утворення греко-католицької церкви. Розвиток культури та освіти.

 

7. Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVIІ ст.).

Зміни в соціально-економічному житті.Морські походи козаків. Участь українського козацтва у війнах Речі Посполитої проти Московського царства та Османської імперії. Козацькі повстання 1620-1630-х рр. «Ординація Війська Запорозького…».

Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р. Розвиток культури та освіти.

 

8. Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького середини ХVІІ ст.

Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті. Утворення української козацької держави – Війська Запорозького. Зовнішньополітична діяльність уряду Б.Хмельницького.

 

9. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. XVII ст.

Гетьманування І.Виговського, Ю.Хмельницького. Поділ Гетьманщини. Гетьманування П.Тетері, І.Брюховецького, П.Дорошенка, Д.Многогрішного, І.Самойловича. Занепад Правобережжя. Запорозька Січ у складі Гетьманщини.

Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України.

 

10. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Гетьманування І.Мазепи. Північна війна і Україна. Повстання під проводом С.Палія (1702 – 1704 рр.). Гетьманування І.Скоропадського, Д.Апостола. Обмеження автономії Гетьманщини. «Правління Гетьманського уряду» (1734 – 1750 рр.). Розвиток культури та освіти. Києво-Могилянська академія.

 

11. Українські землі у другій половині ХVIІІ ст.

Гетьманування К.Розумовського. Діяльність Другої Малоросійської колегії. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація Запорозької Січі. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Гайдамацький та опришківський рухи. Зміни в політичному становищі Правобережної України та західноукраїнських земель після поділів Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.). Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ. Розвиток культури, науки, освіти.

 

12. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Адміністративно-територіальний поділ українських земель у складів Російської імперії. Початок українського національного відродження. Кирило-Мефодіївське братство. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів. Початок промислового перевороту.

 

13. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель. Початок національного відродження. Діяльність «Руської трійці». Альманах «Русалка Дністровая». Західноукраїнські землі в європейській революції 1848 – 1849 рр. Діяльність Головної руської ради (1848 – 1851 рр.). Перший досвід парламентської діяльності.

 

14. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Розвиток освіти, науки, літератури, мистецтва, архітектури. «Історія русів». Галицько-руська матиця. Собор руських вчених.

 

15. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Події Кримської війни 1853 – 1856 рр. на українських землях. Реформи 1860 – 1870-х рр. і процеси модернізації в Україні. Українські підприємці. Політика російського царизму щодо України. Розвиток громадівського руху. Журнал «Основа». Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства» (1873 – 1876 рр.). Братство тарасівців.

 

16. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Політика австрійського уряду щодо західноукраїнських земель. Розвиток кооперативного руху. Трудова еміграція. Політизація національного руху та утворення перших політичних партій. Діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта».

 

17. Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Піднесення української культури. Розвиток освіти, науки, літератури, музичного, образотворчого, театрального мистецтва. Українські підприємці-благодійники.

 

18. Наддніпрянська Україна в 1900 – 1914 рр.

Утворення монополістичних об’єднань в Україні. Консолідація української нації. Створення політичних партій Наддніпрянщини. Самостійницька й автономістська течії в національному русі. Події революції 1905 – 1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах. Діяльність «Просвіти». Посилення національного гніту в 1907 – 1914 рр. Земельна реформа П.Столипіна та її вплив на Україну.

 

19. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперіїв 1900 – 1914 рр.

Становище промисловості та сільського господарства. Радикалізація українського політичного руху. Вплив греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель.

 

20. Україна в Першій світовій війні.

Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни. Перебіг воєнних дій на українських землях. Діяльність австрійської та російської адміністрації у Галичині та Буковині. Українські січові стрільці (УСС).

 

21. Українська революція.

Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Українізація армії. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців. Універсали Української Центральної Ради (УЦР). Відносини УЦР з Тимчасовим урядом та більшовицькою Росією. Проголошення Української Народної Республіки (УНР). Проголошення радянської влади. Перша війна радянської Росії з УНР. Проголошення незалежності УНР.

 

22. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918 – 1921 рр.).

Брестський мирний договір між УНР та державами Четверного союзу. Конституція УНР. Гетьманський переворот. Українська держава.

Утворення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

Українсько-польська війна 1918 – 1919 рр. Акт Злуки УНР та ЗУНР.

Прихід до влади Директорії. Друга радянсько-українська війна.

Окупація військами Антанти півдня України. Повстання М.Григор’єва. Денікінський режим в Україні. Більшовицький режим в Україні. Ухвалення Конституції УСРР 1919 р. Перший «Зимовий похід» Армії УНР. Варшавська угода між УНР та Польщею. Польсько-радянська війна на території України. Другий «Зимовий похід» Армії УНР. Холодноярська республіка (1919 – 1922 рр.).

 

23. Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921 – 1928 рр.).

Голод в південних губерніях УСРР. Антицерковна кампанія. Неп в УСРР. Входження УСРР до складу СРСР. Політика «коренізації» в УСРР («українізація»). Кампанія з ліквідації неписьменності. Українське національне відродження.

 

24. Утвердження тоталітарного режиму в 1929 – 1939 рр.

Форсована індустріалізація, насильницька колективізація, ідеологізація суспільного і культурного життя в Україні. Культ особи. Масові репресії. Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні. Згортання українізації. Антицерковна кампанія.

 

25. Західна Україна в 1921 – 1939 рр.

Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини. Суспільно-політичні рухи, радикалізація політичного життя в 1930-х рр. Карпатська Україна.

 

26. Україна під час Другої світової війни (1939 – 1945 рр.).

Початок Другої світової війни. Приєднання Західної України, Південної та Північної Бессарабії та Північної Буковини до УСРР. Напад нацистської Німеччини та її союзників на СРСР. Оборона Києва, Одеси, Севастополя. Поразки Червоної армії. Нацистський окупаційний режим. Голокост. Радянський партизанський рух. Діяльність ОУН. Утворення УПА. Польсько-український конфлікт. Створення Української головної визвольної ради (УГВР). Вигнання нацистських окупантів з території України. Депортація кримських татар та інших народів Криму (травень 1944 р.). Внесок українців у визволення народів Європи від нацизму. Завершення Другої світової війни.

 

27. Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.).

Участь УРСР у зовнішній політиці СРСР. Відбудова. Голод в Україні 1946 – 1947 рр. Радянізація західних областей України. Боротьба ОУН і УПА. Придушення визвольного руху. Розгортання ідеологічних кампаній  (боротьба з «українським буржуазним націоналізмом», «низькопоклонством перед Заходом» та ін.). Культура і наука.

 

28. Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.).

Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950 – 1960-х рр.: припинення масових репресій, часткова реабілітація. Спроби реформування управління промисловістю та сільського господарства, соціальної сфери. «Шестидесятники». Дисидентський рух. Культура і наука.

 

29. Україна в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985  р.).

Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.). Спроби економічних реформ у другій половині 1960-х рр. Здобутки і проблеми соціальної сфери. Культура і наука. Русифікація. Опозиційний рух.

 

30. Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985 – 1991 рр.).

Початок «перебудови». Загострення соціально-економічної кризи. Чорнобильська катастрофа. Зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 1980-х рр. Політичні реформи. Багатопартійність, Народний рух України за перебудову, перші вибори до Верховної Ради на альтернативній основі. Створення автономної Республіки Крим (12 лютого 1991 р.). Декларація про державний суверенітет України. Акт проголошення незалежності України. Проведення Всеукраїнського референдуму та виборів Президента України.

 

31. Україна в умовах незалежності.

Початок державотворчих процесів. Заснування Збройних Сил України. Затвердження державної символіки (1992 р.). Ухвалення Конституції 1996 р. та змін до неї. Запровадження національної грошової одиниці – гривні. Інтегрування України в європейське і світове співтовариство. «Помаранчева революція».

Революція Гідності. Анексія Росією Криму. Агресія Росії проти України. Реакція світової спільноти. Спроби мирного врегулювання. Мінські угоди (вересень 2014 р., лютий 2015 р.).

Євроінтеграційний поступ України: угода про асоціацію між Україною та ЄС. Культура й духовність.

 

Вступний тест з історії України містить 60 завдань. Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання– 94. На виконання роботи відведено 150 хвилин.

 

Робота має дві частини:

Частина 1 «Історія України ХХ – початку ХХІ ст.» містить 30 завдань різних форм.

Частина 2 «Історія України від найдавніших часів до кінця ХІХ ст.» містить 30 завдань різних форм.

 

Тести складається із завдань чотирьох типів:

 

1. 46 завдань з вибором однієї правильної відповіді (№ 1 – №23, №31 – №53).До кожного завданняподано чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний. Завданнявважається виконаним, якщо вступник вибрав і позначив правильну відповідь убланку відповідей.

Оцінювання: 0 балів (якщо вказано неправильну відповідь, вказано більше однієї відповіді або відповіді на завдання не надано) або 1 тестовий бал (якщо вказано правильну відповідь).

 

2. 6 завдання на встановлення відповідності («логічні пари») (№24 – №26, № 54 – №56). До кожного завдання поданодва стовпчики інформації: один стовпчик позначений цифрами (ліворуч), інший – буквами (праворуч). Щоб виконатизавдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами табуквами (утворити логічні пари).

Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнтправильно зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (буквивід А до Д) у таблиці бланка відповідей. Оцінювання: 0, 1, 2, 3 або 4 тестових бали. 1 бал нараховується за кожну правильно встановлену відповідність (логічну пару).

 

3. 4 завдання на встановлення правильної послідовності (№ 27, 28, 57, 58).До кожногозавдання подано перелік подій, позначених буквами, які потрібно розташувати управильній послідовності, де перша подія має відповідати цифрі 1, друга - цифрі 2,третя - цифрі 3, четверта - цифрі 4. Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнтправильно зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (буквивід А до Г) у таблиці бланка відповідей.

Оцінювання: 0, 1, 2 або 3 тестових бали. 3 бали – якщо правильно вказано послідовність усіх подій; 2 бали – якщо вказано першу та останню подію; 1 бал – якщо вказано першу або останню подію; 0 балів – якщо вказано неправильну відповідь або відповідь на завдання не надано.

 

4. 4 завдання з вибором трьох правильних відповідей із шести запропонованих варіантів відповіді (з короткою відповіддю множинного вибору) (№ 29, 30, 59, 60). Докожного завдання пропонується шість варіантів відповіді, серед яких лише триправильні. Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт вибрав і записав правильнівідповіді у бланку відповідей.

Оцінювання: 0, 1, 2 або 3 тестових бали: 1 бал – за кожний правильний варіант відповіді (цифру) з трьох можливих; 0 балів – якщо не вказано жодної правильної відповіді або 1 варіант відповіді (цифри) вказано тричі, або відповіді не надано. Порядок написання цифр значення не має.

Визначення результатів оцінювання з історії України здійснюється у два етапи. На першому етапі визначається тестовий бал вступника (максимум – 94 бали). На другому етапі на основі тестового бала визначається рейтингова оцінка вступника за 200-бальною шкалою.

Результат виконання тесту з історії України оцінюється за 200-бальною шкалою оцінювання.Оцінка за 200-бальною шкалою обраховується за Таблицею (Додаток 4).

 

22/05/2020 03:43
◄ Повернутись