БЕЗПЕКА ДЕРЖАВИ - БЕЗПЕКА НАРОДУ

Програма вступного випробування з історії україни

ЗАТВЕРДЖУЮ

 

Голова Приймальної комісії 

Ректор Національної академії

Служби безпеки України

                    С.Кудінов

«___» березня 2017  року

 

 

 

 

МАТЕРІАЛИ

ВСТУПНОГО ЕКЗАМЕНУ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

 

1. Специфікація вступного екзамену з історії України в Національній академії Служби безпеки України

Національна академія Служби безпеки України (далі – Академія) проводить вступний екзамен з історії України письмово за тестовими технологіями відповідно до Програми зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки Українивід 03.02.2016 № 77.

Екзаменом передбачено оцінювання знань вступників з основних закономірностей, особливостей та подій соціально-економічного, політичного та культурного розвитку України на різних історичних етапах, а також їх умінь:

- визначати хронологічні межі соціально-економічних і політичних подій, їхню послідовність та синхронність, вказувати історичні дати, періоди найважливіших подій і процесів, встановлювати хронологічну відповідність між явищами, процесами та подіями;

- локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти, події, явища, процеси на карті;

- працювати з історичними документами різного змісту, встановлювати відповідність між змістом фрагмента документа та певною епохою, визначити основні ідеї, які він висвітлює, аналізувати зміст тексту;

- визначити характерні риси, етапи, складові подій, явищ і процесів минулого, характеризувати діяльність видатних історичних постатей; давати визначення історичних понять і термінів, пояснювати доречність їхнього вживання;

- розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, визначати архітектурно-стильові та мистецько-стильові відмінності пам’яток різних періодів історії України, описувати та розкривати їхнє значення в українській історико-культурній спадщині;

- пояснювати та аналізувати історичні факти, класифікувати їх за вказаною ознакою, визначати причини та наслідки подій та явищ, встановлювати відповідність між окремими фактами й типовими загальними явищами;

- формулювати версії та оцінки історичного руху і розвитку, визначати найважливіші зміни і значення подій, що відбувалися, в житті України та людства.

Тестові завдання складаються з наступних тематичних блоків:

1. Вступ до історії України.

Історія України як наука. Загальна періодизація. Джерела з історії України.

2. Стародавня історія України.

Поява та розселення людей на території України, поширення землеробства і скотарства. Трипільська культура. Кочовики за раннього залізного віку. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор’ї та Криму. Велике переселення народів. Перші писемні згадки про давніх слов’ян (венедів, антів, склавинів). Розселення слов’янських племінних союзів (поляни, древляни, сіверяни, волиняни, уличі, тиверці, білі хорвати).

3. Київська держава.

Утворення держави Русь. Внутрішня та зовнішня діяльність київських князів Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.

Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Запровадження християнства як державної релігії. «Руська правда». Правління Ярославичів. Князювання Володимира Мономаха і його сина Мстислава Великого в Києві. Боротьба з половецькою агресією.

Роздробленість Київської держави. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської держави.

Поширення писемності. Розвиток культури та освіти Київської держави.

4. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Об’єднанняГалицького і Волинського князівств.Князювання Данила Романовича. Монгольська навала на південно-західні землі Русі. Галицько-Волинська держава за нащадків Данила Романовича.

Розвиток суспільно-політичного та господарського життя. Культура Галицько-Волинської держави.

5. Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (друга половина XIV- перша половина XVI ст.).

Боротьба Польщі та Литви за Галицько-Волинську спадщину. Входження українських земель до складу інших держав (Угорське королівство, Молдавське князівство, Османська імперія, Московське царство).  Кревська унія. «Велике князівство Руське». Остаточна ліквідація Київського та Волинського удільних князівств.

Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Виникнення українського козацтва. Соціально-економічне життя. Розвиток культури та освіти.

6. Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХVI ст.)

Люблінська унія та її вплив на українські землі. Зміни в соціальній структурі українського суспільства. Виникнення Запорозької Січі. Козацько – селянські повстання. Братський рух. Утворення греко-католицької церкви. Розвиток культури та освіти.

7. Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половина ХVIІ ст.).

Зміни в соціально-економічному житті. Відновлення церковної православної ієрархії 1620 р. Розвиток культури та освіти.

Морські походи козаків. Участь козаків у війнах речі Посполитої. Козацькі повстання 1620-1630-х рр. «Ординація Війська Запорозького…».

8. Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького середини ХVІІ ст.

Національно-визвольна війна українського народу. Зміни в суспільно-політичному житті. Утворення української козацької держави – Війська Запорозького. Зовнішньополітична діяльність уряду Б.Хмельницького.

9. Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. XVII ст.

Гетьманування І.Виговського, Ю.Хмельницького. Поділ Гетьманщини. Гетьманування П.Тетері, І.Брюховецького, П.Дорошенка, Д.Многогрішного, І.Самойловича. Занепад Правобережжя. Запорозька січ у складі Гетьманщини.

Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України.

10. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Гетьманування І.Мазепи. Північна війна і Україна. Повстання під проводом С.Палія (1702 – 1704 рр.). Гетьманування І.Скоропадського, Д.Апостола. Обмеження автономії Гетьманщини. «Правління Гетьманського уряду» (1734 – 1750 рр.). Розвиток культури та освіти. Києво-Могилянська академія.

11. Українські землі у другій половині ХVIІІ ст.

Гетьманування К.Розумовського. Діяльність Другої Малоросійської колегії.  Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація Запорозької Січі. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини. Гайдамацький та опришківський рухи. Зміни в політичному становищі Правобережної України та західноукраїнських земель після поділів Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.). Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ. Розвиток культури, науки, освіти.

12. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Адміністративно-територіальний поділ українських земель у складів Російської імперії. Початок українського національного відродження. Кирило-Мефодіївське братство. Поширення в Україні російського та польського суспільних рухів. Початок промислового перевороту.

13. Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель. Початок національного відродження. Діяльність «Руської трійці». Альманах «Русалка Дністровая». Західноукраїнські землі в європейській революції 1848 – 1849 рр. Діяльність Головної руської ради (1848 – 1851 рр.). Перший досвід парламентської діяльності.

14. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Розвиток освіти, науки, літератури, мистецтва, архітектури. «Історія русів». Галицько-руська матиця. Собор руських вчених.

15. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Події Кримської війни 1853 – 1856 рр. на українських землях. Реформи 1860 – 1870-х рр. і процеси модернізації в Україні. Українські підприємці. Політика російського царизму щодо України. Розвиток громадівського руху. Журнал «Основа». Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства» (1873 – 1876 рр.). Братство тарасівців.

16. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст.

Політика австрійського уряду щодо західноукраїнських земель. Розвиток кооперативного руху. Трудова еміграція. Політизація національного руху та утворення перших політичних партій. Діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта».

17. Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Піднесення української культури. Розвиток освіти, науки, літератури, музичного, образотворчого, театрального мистецтва. Українські підприємці-благодійники.

18. Наддніпрянська Україна в 1900 – 1914 рр.

Утворення монополістичних об’єднань в Україні. Консолідація української нації. Створення політичних партій Наддніпрянщини. Самостійницька й автономістська течії в національному русі. Події революції 1905 – 1907 рр. в Україні. Діяльність українських парламентських громад в І та ІІ Державних Думах. Діяльність «Просвіти». Посилення національного гніту в 1907 – 1914 рр. Земельна реформа П.Столипіна та її вплив на Україну.

19. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперіїв 1900 – 1914 рр.

Становище промисловості та сільського господарства. Радикалізація українського політичного руху. Вплив греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель.

20. Україна в Першій світовій війні.

Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни. Перебіг воєнних дій на українських землях. Діяльність австрійської та російської адміністрації у Галичині та Буковині. Українські січові стрільці (УСС).

21. Українська революція.

Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Українізація армії. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців. Універсали Української Центральної Ради (УЦР). Відносини УЦР з Тимчасовим урядом та більшовицькою Росією. Проголошення Української Народної Республіки (УНР). Проголошення радянської влади. Перша війна радянської Росії з УНР. Проголошення незалежності УНР.

22. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918 – 1921 рр.).

Брестський мирний договір між УНР та державами Четверного союзу. Конституція УНР. Гетьманський переворот. Українська держава.

Утворення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

Українсько-польська війна 1918 – 1919 рр. Акт Злуки УНР та ЗУНР.

Прихід до влади Директорії. Друга радянсько-українська війна.

Окупація військами Антанти півдня України. Повстання М.Григор’єва. Денікінський режим в Україні. Більшовицький режим в Україні. Ухвалення Конституції УСРР 1919 р. Перший «Зимовий похід» Армії УНР. Варшавська угода між УНР та Польщею. Польсько-радянська війна на території України. Другий «Зимовий похід» Армії УНР. Холодноярська республіка (1919 – 1922 рр.).

23. Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921 – 1928 рр.).

Голод в південних губерніях УСРР. Антицерковна кампанія. Неп в УСРР. Входження УСРР до складу СРСР. Політика «коренізації» в УСРР («українізація»). Кампанія з ліквідації неписьменності. Українське національне відродження.

24. Утвердження тоталітарного режиму в 1929 – 1939 рр.

Форсована індустріалізація, насильницька колективізація, ідеологізація суспільного і культурного життя в Україні. Культ особи. Масові репресії. Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні. Згортання українізації. Антицерковна кампанія.

25. Західна Україна в 1921 – 1939 рр.

Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини. Суспільно-політичні рухи, радикалізація політичного життя в 1930-х рр. Карпатська Україна.

26. Україна під час Другої світової війни (1939 – 1945 рр.).

Початок Другої світової війни. Приєднання Західної України, Південної та Північної Бессарабії та Північної Буковини до УСРР. Напад нацистської Німеччини та її союзників на СРСР. Оборона Києва, Одеси, Севастополя. Поразки Червоної армії. Нацистський окупаційний режим. Голокост. Радянський партизанський рух. Діяльність ОУН. Утворення УПА. Польсько-український конфлікт. Створення Української головної визвольної ради (УГВР). Вигнання нацистських окупантів з території України. Депортація кримських татар та інших народів Криму (травень 1944 р.). Внесок українців у визволення народів Європи від нацизму. Завершення Другої світової війни.

27. Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.).

Участь УРСР у зовнішній політиці СРСР. Відбудова. Голод в Україні 1946 – 1947 рр. Радянізація західних областей України. Боротьба ОУН і УПА. Придушення визвольного руху. Розгортання ідеологічних кампаній  (боротьба з «українським буржуазним націоналізмом», «низькопоклонством перед Заходом» та ін.). Культура і наука.

28. Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр.).

Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950 – 1960-х рр.:  припинення масових репресій, часткова реабілітація. Спроби реформування управління промисловістю та сільського господарства, соціальної сфери. «Шестидесятники». Дисидентський рух. Культура і наука.

29. Україна в період загострення кризи радянської системи (1965 – 1985  р.).

Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.). Спроби економічних реформ у другій половині 1960-х рр. Здобутки і проблеми соціальної сфери. Культура і наука. Русифікація. Опозиційний рух.

30. Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985 – 1991 рр.).

Початок «перебудови». Загострення соціально-економічної кризи. Чорнобильська катастрофа. Зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 1980-х рр. Політичні реформи. Багатопартійність, Народний рух України за перебудову, перші вибори до Верховної Ради на альтернативній основі. Створення автономної Республіки Крим (12 лютого 1991 р.). Декларація про державний суверенітет України. Акт проголошення незалежності України. Проведення Всеукраїнського референдуму та виборів Президента України.

31. Україна в умовах незалежності.

Початок державотворчих процесів. Заснування Збройних Сил України. Затвердження державної символіки (1992 р.). Ухвалення Конституції 1996 р. та змін до неї. Запровадження національної грошової одиниці – гривні. Інтегрування України в європейське і світове співтовариство. «Помаранчева революція», «революція Гідності». Мінські угоди (вересень 2014 р., лютий 2015 р.).

Тест з історії України складається із завдань чотирьох форм:

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді (46 завдань – № 1 – 46). До кожного завданняподано чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний. Завданнявважається виконаним, якщо абітурієнт вибрав і позначив правильну відповідь убланку відповідей.

2. Завдання на встановлення відповідності («логічні пари») (6 завдань – № 47-52). До кожного завдання поданоінформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконатизавдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами табуквами (утворити логічні пари). Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнтправильно зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (буквивід А до Д) у таблиці бланка відповідей.

3. Завдання на встановлення правильної послідовності (4 завдання – № 53-56).До кожногозавдання подано перелік подій, позначених буквами, які потрібно розташувати управильній послідовності, де перша подія має відповідати цифрі 1, друга - цифрі 2,третя - цифрі 3, четверта - цифрі 4. Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнтправильно зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (буквивід А до Г) у таблиці бланка відповідей.

4. Завдання з вибором трьох правильних відповідей із шести запропонованих варіантів відповіді (з короткою відповіддю множинного вибору) (4 завдання – № 57-60). Докожного завдання пропонується шість варіантів відповіді, серед яких лише триправильні. Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт вибрав і записав правильнівідповіді у бланку відповідей.

Загальна кількість завдань тесту - 60.

На виконання тесту відведено 150 хвилин.

Схеми оцінювання завдань тесту з історії України:

Завдання з вибором однієї правильної відповіді оцінюється в 0 або 1 тестовий бал: 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильнувідповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді не надано.

Завдання на встановлення відповідності («логічні пари») оцінюється в0, 1, 2, 3 або 4 тестових бали: 1 бал за кожну правильно встановлену відповідність(логічну пару); 0 балів, якщо не вказано жодної правильної логічної пари абовідповіді на завдання не надано.

Завдання на встановлення правильної послідовності: оцінюється в 0,1, 2 або 3 тестових бали: 3 бали, якщо правильно вказано послідовність усіх подій; 2 бали, якщовказано першу та останню події; 1 бал, якщо вказано або першу, або останню подію; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь або відповідь на завдання не надано.

Завдання з вибором трьох правильних відповідей із шести запропонованих варіантів відповідей (з короткою відповіддю множинного вибору). Завдання оцінюється в 0,1,2 або 3 тестових бали: 1 бал за кожну правильно вказану відповідь (цифру) із трьохможливих; 0 балів, якщо не вказано жодної правильної відповіді (цифри), або відповіді назавдання не надано. Порядок написання цифр значення не має.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання тесту з історії України, – 94.

Визначення результатів оцінювання з історії України здійснюється у два етапи. На першому етапі визначається тестовий бал учасника зовнішнього оцінювання (максимум – 94 бали). На другому етапі, на основі тестового бала визначається рейтингова оцінка результатів учасника зовнішнього оцінювання за 200-бальною шкалою.

Результат виконання тесту з історії України оцінюється за 200-бальною шкалою оцінювання.

Оцінка за 200-бальною шкалою обраховується за Таблицею 1.

Таблиця 1

Переведення тестових балів за шкалою 100-200

 

 

Тестовий бал

Бал

100-200

Тестовий бал

Бал

100-200

Тестовий бал

Бал

100-200

Тестовий бал

Бал

100-200

0

не склав

27

105

54

161

81

189,5

1

не склав

28

108

55

163

82

190

2

не склав

29

111

56

163

83

191

3

не склав

30

114

57

165

84

192

4

не склав

31

117

58

166

85

193

5

не склав

32

120

59

168

86

194

6

не склав

33

122

60

169

87

195

7

не склав

34

125

61

170

88

195,5

8

не склав

35

128

62

171

89

196

9

не склав

36

130

63

172

90

197

10

не склав

37

133

64

173

91

198,5

11

не склав

38

135

65

174

92

198,5

12

не склав

39

137

66

175

93

199

13

не склав

40

139

67

176

94

206

14

не склав

41

141

68

177

 

 

15

не склав

42

143

69

178

 

 

16

не склав

43

145

70

179

 

 

17

не склав

44

147

71

180

 

 

18

не склав

45

148

72

181

 

 

19

не склав

46

150

73

182

 

 

20

не склав

47

152

74

183

 

 

21

не склав

48

153

75

184

 

 

22

не склав

49

155

76

185

 

 

23

не склав

50

156

77

186

 

 

24

не склав

51

158

78

187

 

 

25

100

52

159

79

188

 

 

26

103

53

160

80

189

 

 

 

 

Додатки:1.Тестові завдання вступного екзамену з історії України, що проводить НА СБ України, варіант № 1, на 15 аркушах;

2.Тестові завдання вступного екзамену з історії України, що проводить НА СБ України, варіант № 2, на 17 аркушах;

3. Бланк відповідей на тестові завдання з історії України.

 

 

Голова предметної екзаменаційної комісії з історії України

Приймальної комісії Національної академії СБ України

кандидат історичних наук, доцент                                                  С. Лясковська

«___» березня 2017 року

 

 

Відповідальний секретар Приймальної комісії

Національної академії СБ України                                                  А. Гринь

«___» березня 2017 року

 

◄ Повернутись

Контакти

Приймальня:

+38 (044) 257-30-35

Факс:

+38 (044) 257-30-35

Електронна пошта

academy@ssu.gov.ua